М’ЯСИ́ВО, а, с. М’ясо, м’ясна страва. От квапить [Вовк] лапу до м’ясива… Як скочить Лев — аж диба стала грива… На Вовка бідного насів (Гл., Вибр., 1951, 30); На повітрі готовилися саженні пироги, котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м’ясива (Хотк., І, 1966, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 838.