МАГІСТРА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до магістра́т 1. Вуйко був бідний магістратський урядник (Фр., III, 1950, 97); Міста України.. поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (Іст. УРСР, І, 1953, 275); Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (Довж., І, 1958, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 590.