МА́ЗУ́РИ, ів, мн. (одн. ма́зу́р, а, ч.; мазу́рка, и, ж.). Велика етнічна група поляків, що живе на північному сході Польщі й говорить одним із діалектів польської мови. Мене обступили й обстали мазурки та мазури, розпитували, з якого я краю, розказували про своє убоге життя (Н.-Лев., II, 1956, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 596.