МАЙСТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. майструва́ти. Микола відшукав на антресолі свої інструменти.. Це все татусь колись йому придбав. Разом майстрували. Правда, перепадало їм за те майстрування (Збан., Курил. о-ви, 1963, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 601.