Слово "майструвати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. перех. і без додатка. Робити, виготовляти що-небудь ручним способом. Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Шевч., II, 1953, 312); Одного літнього дня.. Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев., І, 1956, 263); Піду, бувало, в село, бавлюся з сільськими дітьми або придивляюся, як старші майструють коло возів, саней чи інших знаряддів [знарядь] (Фр., II, 1950, 344); Козаки з нудьги, щоб даремно не сидіти, майстрували залізні гаки — "котвиці" (Кач., Вибр., 1953, 75).

2. неперех., розм. Те саме, що теслюва́ти. Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 601.