МАКАРО́НИ, ів, мн. Харчовий продукт із прісного пшеничного тіста, виготовлений у вигляді сухих довгих трубочок. На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев’яних коробках (Коцюб., II, 1955, 263); // Страва з цього продукту. Він варив борщ і макарони по-флотськи (Ткач, Моряки, 1948, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 601.