МАКАРОНІ́ЗМ, у, ч., книжн. Чужомовне слово (або вислів), механічно внесене в мову в незмінному вигляді або спотворене щодо звукової форми та вжите в неприродному контексті, що надає йому гротескного характеру. Стилістичні функції макаронізмів як засобу мовного гумору досить різноманітні (Мовозн., IV — V, 1947, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 601.