МАКОЦВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Схожий на маків цвіт. Вже й губи макоцвітні розтулилися, вже й зуби хижо блиснули, перлисті, проти місяця, але… вона не сказала нічого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 345).
2. діал. Дурний, навіжений. — Чи ви показились, чи ви покрутились, макоцвітні шибеники! — Далі її рука надзвичайно проворно вхопила віник. Хлопці кинулися врозтіч (Вас., І, 1959, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 603.