МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч.
1. Прибічник максималізму (у 1 знач.).
2. іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів. Виділення максималістів, які весь час протягом революції виділялись і не могли виділитися з есерів остаточно, тільки підтверджувало класову нестійкість народницької революційності (Ленін, 15, 1949, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 604.