МАЛИ́ЗНА, и, ж., розм. Незначна кількість чогось. Таки даремне він вихопився з куплею — через кілька днів шляхтич попустив би якусь мализну, це видно було по його очах і руці, коли вона дрібно затремтіла, допавшись до грошей… (Стельмах, Хліб.., 1959, 471); // Щось не варте уваги, неістотне. [Михайло:] Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! Та так же й жити не можна!.. (Стар., Вибр., 1959, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 606.