МАЛОВІ́Р, а, ч. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь. [Юда:] А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. І що ж я чув за те? Якеє слово? (Наслідує чийсь голос). "Лукавий! Маловіре!" (Л. Укр., III, 1952, 131); Були невіри, й маловіри, І слабодухі, й слинтяї (Ус., І сьогодні.., 1957, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 609.