МАЛОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який володіє малим земельним наділом. Він раяв.. прохати уряд заборонить козакам бути самостійними виборцями разом в малоземельними панками (Мирний, III, 1954, 389); — Селянські ради — цілком легальні організації, і вони створюються по селах, щоб організувати безземельну і малоземельну бідноту на боротьбу за свої класові інтереси (Козл., Ю. Крук, 1957, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 609.