МАЛОРОДЮ́ЧИЙ, а, е. Недостатньо родючий. У своїх брудних полотняних, насунених на очі магерках вони [різуни] виглядали, як величезний шмат сірої, малородючої землі (Фр., IV, 1950, 269); Малородючі грунти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 611.