МАЛОСИ́ЛИЙ, а, е. Який не має достатньої фізичної сили; недужий, кволий, слабкий. І про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить (Шевч., І, 1951, 227); Підійшли [демобілізовані] до полковникових бігунків, запряжених малосилою конячкою (Ю. Янов., Мир, 1956, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 612.