Слово "малювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо. Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Кв.-Осн., II, 1956, 373); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяли фарби подарувати, акварель називається (Ю. Янов., І, 1958, 266); Удень, звичайно, дома сидить [художник], — все малює (Головко, II, 1957, 192); * Образно. Ніч. Тихо. На вікнах усе хтось малює, квітки з білого мережить (Вас., Вибр., 1954, 77); Над гаєм синім малюють блискавки грозу (Сос., Близька далина, 1960, 185).

◊ Хоч малю́й, хоч цілу́й, жарт. — дуже гарний на вроду. У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] — хоч малюй, хоч цілуй (Вовчок, VI, 1956, 284).

2. рідко. Те саме, що фарбува́ти. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92); Бере [єгиптянин] відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Л. Укр., II, 1951, 247); // Накладати на обличчя грим, фарбу. Уже в неї.. личко поблідло-пожовкло; .. приходилося підмальовувати червцем. 1 вона малювала (Мирний, III, 1954, 385).

3. перен. Зображувати словами; описувати. [Гострохвостий:] Оленка зовсім не така, як ви малюєте; то ваш язик такий гарний, що з-під нього виходить якось все гарно (Н.-Лев., II, 1956, 517); Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Передова література минулого малювала одну за одною тисячі людських драм, викликаних власницькими почуттями й боротьбою за власність (Талант.., 1958, 27).

4. перен. Виклика́ти в уяві, свідомості певні образи, картини. Думка малювала тяжкі болі жіночі, крики і страждання дитини (Мирний, І, 1954, 271); Жах малював усе страшніші й страшніші картини. Од неспокою люди не могли всидіти в хаті (Коцюб., II, 1955, 96); Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювала в своїй уяві Зіна (Ів., Вел. очі, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 612.