МАЛЯ́РКА, и, ж, Жін. до ма́ля́р. Розписи сільських малярок Ганни Щавель, Марії Гриб, Насті Моспан не раз виставлялись на виставках в обласному [львівському] Будинку народної творчості (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 138); Малярко чарівна, з тобою заглядає в блакить шибок весна (Сос., Поезії, 1950, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 614.