МА́МЦЯ, і, ж., зах. Пестл. до ма́ма. — Як мені татко дарує срібні п’ятачки, то мамця їх ніколи не забирає (Л. Укр., III, 1952, 643); — А ви й зіправди [справді] зовсім невинний хлопець.. Не скажіть лиш мамці, що я блазнила [спокушала] вас такими безбожними історіями (Март, Тв., 1954, 269),
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 616.