Слово "мантити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАНТИ́ТИ, нчу, нтиш, недок., перех., діал. Виманювати, випрошувати. Де що в кого угледить хороше — зараз би так і проковтнув своїми очима захланними. "Дай, проміняй". Так-о буде мантити циганом, буде канючити, буде докучати раз у раз і таки виманить у дурного (Козл., Ю. Крук, 1950, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 624.