МАНІАКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який становить ма́нію (у 1 знач.). Жадоба помсти за ці роки перетворилась у нього на хворобливу пристрасть, на маніакальну ідею (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 103); Це один з авторів маніакального проекту загарбання світу (Смолич, Після війни, 1947, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.