МАРГАНЦІ́ВКА, и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині. В панни Нонни є і справжні ліки — розчин марганцівки та навар дубової кори (Збан., Єдина, 1959, 199); В глибині печери щойно доставлені поранені, постогнуючи, ждали прийому, що відбувався за диктовою стіною, двері в якій були завішані білим простирадлом з рудими плямами марганцівки (Кучер, Голод, 1961, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 625.