МАРКГРА́Ф, а, ч. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII — IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше — спадковий титул деяких німецьких князів. У вирі війни між усякими людьми жив і терся Круп’як, зазнав тягаря війни і ганьби полону, бачив царя і Распутіна, .. жив у резиденції баденських маркграфів і в курних гуцульських хатах (Стельмах, II, 1962, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 628.