МАСНИ́Й, а́, е́.
1. Який містить багато жиру, масла; жирний (у 1 знач.). Поринав [Потап] в гомін, в тепло голосів, у смак масної страви, у свято і радість живого тіла (Коцюб., II, 1955, 281); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8); // Який містить краплинки жиру, насичений ними. Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим’я, .. а по руках в нього тече молоко, що пахне лоєм і підіймає з дійниці масну солодку пару (Коцюб., II, 1955, 324); Мосьє Абель.. потяг в себе дратівливий, масний нафтовий аромат (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 64); // Укритий шаром жиру, масла; просякнутий жиром. Копаниця захопив лівою рукою Рябченка за шию, нахилив до себе й почав цілувати товстими масними губами (Гр., II, 1963, 319); Батько взяв жмут чистого клоччя і старанно почав витирати ним масні.. руки (Шиян, Баланда, 1957, 20); Масне волосся; Масне лице; Масна сковорідка; // Вимазаний, заяложений жиром, маслом. Товста бублейниця з.. масним очіпком та не кращою й одежею, розмахуючи руками, розказувала, що за проклятими школярами не вдержиш бубликів (Мирний, І, 1954, 326); В бокові двері кочегарки увійшов машиніст Йосип Грінчак і мовчки сів на заяложену масними спецівками колоду (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); // Змащений жиром, мастилом. Довкола вилискували чистим масним металом механізми (Ткач, Арена, 1960, 197); // Укритий жирною плівкою (про воду). Неголосний гудок пролунав над цехом, над стапелями відкритої верфі, над масною, сизуватою водою затоки (Собко, Матв. затока, 1962, 39); // Який залишається від жиру, масла. Масна пляма виразно зачорніла при світлі на новенькім сукні мундира (Коцюб., II, 1955, 368); На папері залишились масні відбитки пальців (Вільде, Сестри.., 1958, 111).
2. Схожий чимось на масло; м’який, жирний (про землю, грунт). Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля (Ю. Янов., II, 1954, 128); З-під полички плуга виверталася масна скиба, що вилискувалася проти сонця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 201); // Багатий на корисні речовини; родючий. Масний подільський чорнозем, на якому посади дитину — і дитина виросте, спливав з їхніх рук, як спливає весною прибережний пісок (Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
3. перен. Те саме, що підле́сливий; облесливий. Слова маснії, а пироги піснії (Укр.. присл.., 1955, 153); Ще дзвенить мені його масний, фарисейський голос в ушах (Коб., І, 1956, 178); Ще й людей, котрі були незадоволені своїм убогим життям, навчати [Косован] брався: "За масний язик, каже, платять, а за гострі слова тобі зламаного крейцера не дадуть" (Мур., Бук. повість, 1959, 9).
4. перен., розм. Який виражає хтивість; хтивий (про очі, погляд і т. ін.). Червоний і схвильований, він підійшов до ліжка, а його масні очі так і забігали від купи спідниць аж до гарних панчіх Параскіци (Коцюб., І, 1955, 283); Якийсь кривоплечий, вугруватий бандит, розпливаючись в масній усмішці, потягся до Вутаньки розчепіреними для обіймів руками (Гончар, II, 1959, 254); // Непристойний, цинічний. Шнадельський оповідав масні анекдоти, що збуджували гучний регіт (Фр., VII, 1951, 352); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Сміл., Зустрічі, 1936, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 640.