МАСТИ́ЛО, а, с.
1. техн. Жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло (у 3 знач.). Рідкі мастила використовують для змащування машин, які працюють на великих обертах (Слюс. справа, 1957, 316); Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти.. Що ж, можна сказати, погано мастили або мастило витекло? (Ю. Янов., II, 1954, 134).
2. розм. Те саме, що мазь 1. Юрась Хомаха.. вклоняється, показуючи всім свою голову, намащену якимись пахучими мастилами (Чорн., Визвол. земля, 1950, 68); Був час, коли Сташка витрачала чималі кошти на різні мастила проти ластовиння (Вільде, Сестри.., 1958, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 642.