МАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 65); Централізоване змащування агрегатів вуглезбагачення [на Дніпродзержинському коксохімічному заводі] зробило непотрібною професію мастильника (Ком. Укр., 12, 1964, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 642.