Слово "мастити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, недок.

1. перех. і без додатка. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. Грицько й чоботи закурені пилом дістав, що вже з півроку висіли в коморі, і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню (Барв., Опов.., 1902, 164); Брала [відьма] з горщика.. Жир червоний і мастила Свому сину груди й ребра (Л. Укр., IV, 1954, 181); Здіймав свою припорошілу скрипку З гвіздка іржавого вусатий Родіон, Смичок живицею мастив ретельно й кріпко (Рильський, Поеми, 1957, 234); // Змазувати частини механізмів, колеса тощо. Як віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так ніж гостри (Номис, 1864, № 10215); — Їздити на лобогрійках я їздив! Знаю, де мастити, як косу нагострити, як і коли скидати! (Вишня, І, 1956, 380); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом, чистили й мастили зброю, пили чай (Ю. Янов., II, 1954, 10).

2. перех. Мазати що-небудь рідким їстівним. Мастити хліб олією; Мастити медом корж.

3. неперех., перен., розм. Давати хабарі. — Нині скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (Козл., Ю. Крук, 1957, 345); // Підлещуватися. Він тепер побачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Мирний, І, 1954, 153).

◊ Слова́ми масти́ти: а) улещувати; б) спокушати, принаджувати. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Гр.).

4. перех. і без додатка. Укривати шаром глини стіни хати тощо. — Я ж її [хату] сама й мастила, й вигладжувала (Коцюб., І, 1955, 123); — Сів я на приспу. Ще небіжка мастила, а я глини тачками возив (Стеф., І, 1949, 14); Майстри тешуть, а вчительки самі мастять стіни (Кучер, Дорога.., 1958, 198).

5. перех., розм. Те саме, що забру́днювати 1; вимазувати (у 3 знач.). Купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила (Сл. Гр.).

6. перех. і без додатка, перен., розм., рідко. Те саме, що би́ти 2. — І-іх, як зловлю та почну мастити оцим пужалном. Бігме, поламаю на ньому (Козл., Ю. Крук, 1950, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 642.