МАТЕРИ́НКА, и, ж. (Origanum L.). Пахуча трав’яниста рослина родини губоцвітих із дрібними бузково-рожевими квітками; використовується в парфюмерній промисловості. Ой у полі нивка, на ній материнка; Там дівчина жито жала, сама чорнобривка (Чуб., V, 1874, 96); Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці, Червоніє материнка (Щог., Поезії, 1958, 106); Щовечора в хаті стояли густі випари чудодійних пахучих трав — материнка простуду виганя, терпка ромашка, деревій проти живота… (Горд., II, 1959, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 645.