МАТОРЖЕ́НИК, а, ч., діал. Корж із маком. — Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (Н.-Лев., І, 1956, 575); Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера з власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (Гончар, II, 1959, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 652.