МАТРО́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до матро́с; належний матросові, матросам. Ніхто не забуде матроських імен, Укриється квітом могила зелена… Їх подвиг шумітиме в славі знамен (Нех., Повість.., 1952, 23); Вечорами, може, якраз тут, на бакові, .. задумливі лилися матроські пісні (Гончар, Тронка, 1963, 245); Матроська вахта; Матроський загін; // Власт. матросові, матросам. Матроська звичка — любити тварин (Ю. Янов., II, 1958, 36); Матроська душа; // Який носять матроси. Він попросить, щоб йому дали і безкозирку, і матроський одяг (Ткач, Гриць.., 1955, 5); Крізь розстебнуту шкіряну куртку [більшовика] видно було смуги матроського тільника (Донч., VI, 1957, 634); Матроська безкозирка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 653.