МА́ТЧИН, а, е.
1. Прикм. до ма́тка11. — Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (Фр., VI, 1951, 13).
2. діал. Прикм. до ма́тка1 2; належний матері. [Явдоха:] Свята земле, рідна земле! І батькові, і матчині ніженьки по тобі ходили, і кісточки ти їх прийняла до себе… (К.-Карий, II, 1960, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 654.