МАТІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що матюка́ти, матюка́тися. Став мене матіркувать (Сл. Гр.); Скажу тільки, що лаялись страшенно: ..тут кляли й матіркували у все, в що хочете: в хрест, віру, богородицю, душу, ворота і навіть свічку… (Коцюб., І, 1955, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 650.