МАХИ́НИЩЕ, а, с. Збільш. до махи́на. В одному місці Віталій, впритул приставивши до борту і взявши це махинище [судно] на абордаж, звелів Тоні хапатися й лізти вгору, на палубу (Гончар, Тронка, 1963, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 655.