МАХОВИЧО́К, чка́, ч., техн. Зменш. до махови́к. Учитель розбирає вузол і показує учням, що.. болт.. з’єднує нерухомо маховичок із кінцем гвинта (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 655.