МАЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мачи́на. От і гвіздок на починок Чверть ліктя завдовжки. По при в кажду [кожну] вбий з мачинок, А менше — ні трошки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 72); Підмела [Малуша], винесла кожну порошинку, ложе закрила так, що й мачинку було б видно (Скл., Святослав, 1959, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 656.