МЕ́ВА, и, ж., діал. Чайка. Дві білі меви сидять на березі (Коб., До світа, 1905, 117); * У порівн. Вони танцюють, як дерева, Коли їх вітер нагинає. І кожна дівчина як мева, Коли над хвилями зринає (Павл., Пальм. віть, 1962, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 661.