МЕ́ЛОС, у, ч. Узагальнене поняття мелодійної, пісенної основи в музиці. Друга симфонія композитора Л. Ревуцького є взірцем глибокого проникнення художника в образний та інтонаційно-ладовий характер українського народного мелосу (Мист., 2, 1955, 24); Провідна риса поезії Шевченка — музика, мелос, ритмічна могутність і метрична різноманітність (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 670.