МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл.
1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч., І, 1951, 3); Його чотирнадцять синів і не менше п’ятдесяти онуків теж були дяками (Довж., І, 1958, 175); Хто на чужих пожежах не був, а хоч і був, та не вхватив чогось путящого, .. на людях галасував на всю горлянку — забрати економію! А ті, що набрались уже по чужих маєтках, поглядали на порожні двори сусідів з непокоєм і собі на людях горлали не менш (Головко, II, 1957, 281).
Не ме́нше, як (ніж)… — так само, як…; стільки ж (або й більше), як… Їй добре жилося в покійного тата, дуже значного пана, у котрого за обід щодня сідало не менше як тридцять душ (Мирний, IV, 1955, 335); — Самого цукру до вранішнього чаю треба було купити, — вирахувала вона, — не менше, як фунтів з п’ять (Смолич, II, 1958, 39); Готель "Європа" цікавив художника, мабуть, не менше, ніж самого старшину. Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю (Гончар, III, 1959, 253).
2. перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. Оця кругленька конячка ще має двох подруг не менш ситих, бо паші стане не тільки коням, а й коровам, телятам, овечкам (Коцюб., II, 1955, 236); Вся Софійська площа від самої древньої Софії аж до не менш древнього Михайлівського монастиря захаращена народом (Довж., І, 1958, 43); Нинішній бунтар, чи там революціонер, як доводять камчатські чиновники, не менше впертий і життєздатний, аніж його попередник (Стельмах, І, 1962, 17); Я вам думку висловлю свою, Куди не так, як німець ваш, поважно, Але, я думаю, не менш одважно (Л. Укр., І, 1951, 98).
Більш-ме́нш див. бі́льше; Ні більш, ні менш [як…] див. бі́льше.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 673.