МЕТ, у, ч., діал. Момент (у 1 знач.). Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Вовчок, І, 1955, 350).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 683.