МЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до металізува́ти. Цікавими [на виставці В. Бородая] є також голівка хлопчика — розсильного з готелю (металізований гіпс), голова фелаха (дерево, горіх) (Літ. Укр., 19.І 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 684.