МЕТАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец.
1. Вкривати який-небудь матеріал, виріб шаром металу. Щоб зробити поверхню електропровідною, її заздалегідь металізують (Цікава хімія, 1954, 54).
2. Просочувати дерево залізним або мідним купоросом для захисту від гниття.
3. Надавати чому-небудь металічного блиску.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 684.