МИЛОСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, над ким, недок., заст. Виявляти милосердя. — Милосердиться над кожним волоцюгою, немов над рідним братом! (Фр., VI, 1951, 175); За нею плакало і багато інших бідних, опущених дітей, над котрими милосердилася вона і не відправляла ніколи без помочі з свого дому (Коб., І, 1956, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 706.