Слово "мильний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ми́ло1. Вже в Цюріху ми спостерігали високий рівень санітарії і гігієни — і тепла вода в умивальнику, і мильний порошок, який сиплеться вам на руки, коли ви натиснете відповідну кнопку, й бездоганно чисті індивідуальні рушнички-серветки (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 26); // Власт. милу. Мильний запах; // Утворений з розчиненого у воді мила. Берник сидів за столом і ретельно голився перед маленьким люстерком. Під густим мильним шумом сховалися зморшки, і від цього він здавався зовсім ще молодим (Мур., Бук. повість, 1959, 195); У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка (Шиян, Баланда, 1957, 66); — У кого серце, як мильна бульбашка, то з таким не навоюєшся (Цюпа, Назустріч.., 1958, 229).

◊ Ло́патися (ло́пнути), як (мов, на́че і т. ін.) ми́льна ба́нька (бу́льбашка) — зазнавати краху (про що-небудь необгрунтоване, необдумане). Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася, окутуючи майстра безплідним пилом, або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 40); Ми́льна бу́льбашка див. бу́льбашка.

2. Який піниться, наче мило при терті у воді. В Середземному морі є острів Килюгоз, в грунті якого міститься мильна глина (Наука.., 4, 1962, 33).

∆ Ми́льний ко́рінь — народна назва коренів деяких рослин родини гвоздикових, що містять органічну речовину — сапонін, розчин якого дає піну.

3. заст. Темно-сірий. — Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго, мильного (Кв.-Осн., II, 1956, 475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 708.