МИ́ЛЯ, і, ж. Міра довжини, неоднакова в різних країнах. За кавалок кишки біжить сім миль пішки (Номис, 1864, № 6473); — Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? — Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили (Шевч., II, 1963, 156); — Таж від неї [Дарки] за милю чути стухлим димом! (Л. Укр., III, 1952, 654); — Їм бракує багатьох речей, що їх доводиться купувати тільки в місті за кількадесят миль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26).
∆ Морська́ ми́ля — одиниця відстані, що дорівнює 11 земного меридіана (1,852 км).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 707.