МИЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Такий, як і був; однаковісінький. [Явдоха:] Як ви кликнули — була [Галя] милісінька, — реготались ми скільки! А вернулася від вас — оттакими обливається! (Мирний, V, 1955, 175).
◊ Любі́сінький-милі́сінький див. любі́сінький1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 703.