МИНУЛОРІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який відбувався, мав місце, створювався в минулому році; торішній. Січень. В усіх колгоспах та радгоспах підбиваються підсумки минулорічного господарювання (Рад. Укр., 9.І 1962, 1); // Який залишився з минулого року. Минулорічні чорні сережки так ніжно тремтіли на старих вільхах, що здавалося, прислухайся трохи і відразу почуєш тихий хрустальний дзвін (Тют., Вир, 1964, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 711.