МИ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мир12. В мирне врем’я [час] запирався [Янус], коли ж із храма показався, Якраз війна і закипить (Котл., І, 1952, 192); За мирного часу в тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376); Нас зовуть бійцями в мирні роки, Ми ішли й дорогами війни (Гірник, Друзі.., 1953, 3); // Який відбувається в обстановці миру, не порушується війною. Після переможного закінчення громадянської війни Радянська країна вступила в період мирного соціалістичного будівництва (Тези про 300-річчя возз’єдн..,. 1954, 19); Захищали життя і честь Батьківщини великі радянські люди, виховані для мирної праці (Довж., І, 1958, 311); Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Тют., Вир, 1964, 320); // Який діє або використовується в обстановці миру, служить справі миру. — Я хочу бути таким льотчиком, що проти війни стоятиме. Я хочу мирним льотчиком бути і буду! (Кучер, Дорога.., 1958, 26); Мирний атом. З кожним роком він все ширше і ширше застосовується в різних галузях народного господарства нашої країни (Наука.., 2, 1962, 24); * Образно. Це для тебе, сину, Сонце мирне сходить І в степах канали Наш народ проводить (Мас., Сорок.., 1957, 279); // Пов’язаний з укладенням договору про мир. Щоб ліквідувати перевагу врангелівців у кінноті, в кінці вересня було прийнято рішення перекинути з польського фронту на Південний Першу Кінну армію, оскільки в цей час з Польщею вже велися мирні переговори (Гончар, II, 1959, 371).
2. Позбавлений ворожих намірів; який провадить політику миру. Мирна держава; // Який спирається на політику миру. Керуючись ленінськими принципами зовнішньої політики, Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості, за мирне співіснування країн з різними суспільними системами (Ком. Укр., 5, 1960, 22); // Який виключає насильство. — Подумайте, .. паровий плуг свище. Се ж революція соціальна… мирна, розуміється, мирна! (Фр., III, 1950, 217); // Який не бере безпосередньої участі у воєнних діях; цивільний. Хлопчик дійшов до фронту. Все тяжче ставало йти. Людей мирних майже не траплялося (Ю. Янов., II, 1954, 12); Щоб зберегти Будапешт, .. щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гончар, III, 1959, 236); //Який належить цивільному населенню. Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 151).
3. Схильний до злагоди, дружніх відносин; миролюбний, сумирний. — Щасливий ти. Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя [дружина]? — сидить… тиха та мирна… Молитися до неї, та й годі!.. (Мирний, IV, 1955, 51); — Ми люди мирні, але перешкод не любимо й не терпим (Ле, Наливайко, 1957, 293); // Який виражає злагоду, дружні відносини, миролюбство. Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п’яні голови любові до людей, до їх мирних звичаїв (Мирний, II, 1954, 286); Черниш бачив стомлене обличчя, зовсім не войовниче, а якесь мирне, замислене (Гончар, III, 1959, 20); — Господи! Невже це Рубін лазив у сад? — Ба ні, — зирнувши на Рубіна збоку, промовила мирним, навіть здивованим голосом Марина Василівна. — Біля хвіртки отам стояв (Сенч., Опов., 1959, 35); // Оснований на згоді, дружньому ставленні; дружній. — Дай же, боже, щоб ваша спілка була мирна й жила в ладу та в мирі, не так, як та, що держить старий млин, — промовив о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 104); У хаті Лантуха, за столом під образами, тривала мирна бесіда господаря й гостя (Руд., Остання шабля, 1959, 42).
4. Який нічим не порушується, не переривається; спокійний, тихий. Вже високо піднялося на небі сонце, а по улицях в місті не було помітно ні звичайного мирного гомону, ні працьовитої метушні (Вас., II, 1959, 15); Нога взагалі тут мені не завдає лиха, вже скільки літ, як вона не була в такому мирному стані (Л. Укр., V, 1956, 238); На мирний дзвін бандур озветься голос у саду дівочий… (Сос., II, 1958, 316); // Позбавлений тривоги, неприємних переживань. То був теплий, мирний весняний ранок (Збан., Сеспель, 1961, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 713.