Слово "мисль" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МИСЛЬ, і, ж.

1. Те саме, що ду́мка 2. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід — художньо-творчі томи? (Граб., І, 1959, 155); Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Досв., Вибр., 1959, 353); Рости, живи — і знай, що людська мисль, Що людська творчість — це найбільша мука, Найбільша радість на планеті! (Рильський, II, 1960, 103); // Здатність мислити. Сімдесят п’ять… А яка ж гостра і незглибима мисль! Тож сьогодні, як і 55 років тому, .. лунають срібними передзвонами рядки Павла Тичини: "Молодий я, молодий, повний сили і одваги" (Знання.., 1, 1966, 1).

◊ В ми́слі; У ми́слях; На ми́слі — в думках. Ой, скажи, ой, скажи, серце, дівчино, А що в тебе на мислі (Укр.. лір. пісні, 1958, 175); Не було дівчатам вгаву: Чайченко — як на мислі, як на язиці; далі вже так стало, що тільки й мови, що про його (Вовчок, І, 1955, 189); В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати (Л. Укр., І, 1951, 97); Давид задумався. Може, в мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима (Головко, II, 1957, 136); Літа́ти (леті́ти, блука́ти) ми́слю — думати, мріяти про що-небудь. В сій думці смутно походжая І мислю бог зна де літая, Під носом бачить [Еней] коровод (Котл., І, 1952, 253); Бачив птиці політ у весняній, розгонистій хмарі, З нею мислю летів, з нею жив, наче з другом у парі (Мал., Звенигора, 1959, 248); Ма́ти на ми́слі (в ми́слі) — думати про кого-, що-небудь. Дуже се мало, що я роблю, і я думаю, що навряд чи я скінчу коли хоч половину того, що маю на мислі (Л. Укр., V, 1956, 63).

2. Те саме, що ду́мка 1. Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав (Думи.., 1941, 103); Олдріджеве лице й руки допомагали йому — майже без слів викладати потрібну мисль (Ільч., Серце жде, 1939, 306); Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом до роботи самостійної думки моїх молодших товаришів-учнів (Від давнини.., І, 1960, 18).

3. Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.). Усе вона шиє та вишиває, усе за ділом, усе тож в якихсь мислях… (Вовчок, І, 1955, 194); Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола! (Граб., І, 1959, 378); О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорах дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (Рильський, II, 1960, 18).

4. тільки одн. Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд. Нам треба творити мистецтво, що несло б у собі високу, передову мисль (Довж., III, 1960, 8); Вони [Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов] ніби знаменують сходи, якими йшла вперед і вгору революційно-демократична мисль Росії (Рильський, III, 1956, 10); Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів (Кундзич, Діези.., 1956, 52); До вершин передової мислі свого часу Шевченко піднісся, підтримуваний і підбадьорюваний передовими російськими людьми (Рад. Укр., 5.І 1954, 2).

До ми́слі бу́ти (припада́ти, припа́сти, підхо́дити, підійти́ і т. ін.) подобатися, бути бажаним, приємним для когось. Було б не сватати, коли не до мислі (Чуб., V, 1874, 620); [Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (Кроп., IV, 1959, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 718.