Слово "мить" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МИТЬ, і, ж. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (Коцюб., II, 1955, 39); // чого, яка. Певний відрізок часу. Важке зітхання з плачем вирвалось якраз у ту мить, коли зробилося тихо (Мирний, III, 1954, 77); Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (Сос., II, 1958, 313).

В одну́ (єди́ну) мить — дуже швидко. За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (Н.-Лев., II, 1956, 197); В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось. Нема зору (Гончар, III, 1959, 267); В ту (цю) ж мить; Ту (цю) ж мить; Тіє́ї ж ми́ті — одразу ж, зараз же. Як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт (Март., Тв., 1954, 164); Враз музика увірвалась. Коло зробило ще по інерції рух, але ту ж мить розірвалось (Коцюб., І, 1955, 233); Він раптом, весь здригнувшись, рвучко підвівся на коліна. З вогневої, з-поміж радісного різноголосся солдатських басів несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (Гончар, III, 1959, 394); За [яку́сь] мить: а) протягом дуже короткого відрізку часу. Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (Воронько, Тепло.., 1959, 166); б) невдовзі, одразу ж після чого-небудь. Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (Коцюб., І, 1955, 211); Попрощався зі всіма, а їй значуще й добре посміхнувся, скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (Стельмах, І, 1962, 472); в) безпосередньо перед чим-небудь, незадовго до чогось. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне.. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (Сос., II, 1958, 158); На [яку́сь, недо́вгу і т. ін.] мить — на короткий час, ненадовго. Душно конать у знесиллі… Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть! (Граб., І, 1959, 53); [Жірондист:] Я часами тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Л. Укр., II, 1951, 180); На якусь мить Глухов розгубився (Ряб., Жайворонки, 1957, 28); Ні на мить — навіть на дуже короткий час. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Л. Укр., І, 1951, 282); Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Забашта, Вибр., 1958, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 722.