МОГО́Л, а, ч., заст.
1. Титул колишніх монгольських властителів Індостану, а також особа, що мала цей титул.
Вели́кий Мого́л — титул мусульманського султана; мусульманський султан. Вже ж він їм накаже дива!.. і про турків-людожерців, про Великого Могола (Л. Укр., І, 1951, 311).
2. Монгол. Німець скаже: "Ви моголи". Моголи! моголи! Золотого Тамерлана Онучата голі (Шевч., І, 1953, 332); Воркувала не голубка мила, Мати сину гнівно говорила: — Йди із хати, сину-гультіпако, До могола, турчина, — однако (Мал., Запов. джерело, 1959, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 773.