МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64); Ученицю вражала могутність науки (Донч., V, 1957, 332); Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Милувався їхніми тілами, їхньою могутністю (Загреб., Спека, 1961, 66); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну Могутність радянських людей (Довж., III, 1960, 8); Значення Бородінської битви полягало і в тому, що вона показала воєнну могутність російської армії, високі якості вітчизняного воєнного мистецтва (Ком. Укр.. 8, 1962, 45); І хоча все зараз стояло без руху, Данька потрясла оця затаєна, мовби насторожена могутність машин (Гончар, Таврія, 1952, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 774.