МОСКА́ЛИК, а, ч., ааст. Пестл. до моска́ль. Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки. Полюбила москалика, Як знало серденько (Шевч., І, 1963, 21); Почувши пісню свого товариша, наймита, москалик і собі подав голос, виходячи з хати (Л. Укр., III, 1952, 477).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 808.